Оцінка впливу на довкілля та облік парникових газів: що має знати бізнес

Оцінка впливу на довкілля та облік парникових газів: що має знати бізнес Бізнес

Чи замислювались ви, скільки вуглекислого газу генерує ваше підприємство щороку? В Україні ця цифра для середнього промислового об’єкта коливається від 5 000 до 50 000 тонн CO₂-еквіваленту. Починаючи з 2025 року, облік цих показників став не просто рекомендацією – це юридична вимога для цілого ряду галузей.

ОВД: процедура, яка визначає майбутнє проєкту

Оцінка впливу на довкілля (ОВД) – це комплексне дослідження, що визначає потенційні наслідки запланованої діяльності для навколишнього середовища. Підготовка якісного звіт з оцінки впливу на довкілля вимагає глибоких знань у сфері екології, інженерії та чинного законодавства.

Процедура ОВД є обов’язковою для нового будівництва, реконструкції та розширення виробничих потужностей. Перелік видів діяльності, що підлягають ОВД, визначено статтею 3 Закону «Про оцінку впливу на довкілля» і включає понад 30 категорій – від видобутку корисних копалин до будівництва вітроелектростанцій.

З чого складається звіт ОВД

Структура звіту регламентована законодавчо і охоплює: опис запланованої діяльності та альтернативних варіантів, характеристику поточного стану довкілля в зоні впливу, прогноз змін екологічних показників, заходи із запобігання та мінімізації негативного впливу. Окремий розділ присвячується громадському обговоренню – мешканці територій, що потрапляють у зону впливу, мають право висловити свою позицію.

  1. Скопінг (визначення обсягу дослідження) – погодження з уповноваженим органом
  2. Польові дослідження – заміри стану повітря, води, ґрунтів, шуму
  3. Моделювання впливу – розрахунки розсіювання, гідрологічні моделі
  4. Громадські слухання – мінімум одне обов’язкове обговорення
  5. Підготовка фінального звіту – інтеграція результатів та зауважень громади
  6. Державна експертиза та висновок – рішення про допустимість діяльності

Парникові гази: від обліку до верифікації

Паралельно з класичними екологічними процедурами набирає обертів система обліку парникових газів. Україна, як сторона Паризької угоди, взяла зобов’язання скоротити викиди на 65% до 2030 року порівняно з базовим 1990 роком. Для підприємств це означає необхідність точного обліку та звітності.

Повний цикл включає моніторинг звітність та верифікація парникових газів – три взаємопов’язані процеси, що забезпечують прозорість та достовірність даних. Моніторинг передбачає збір первинних даних про джерела емісій, звітність – їх систематизацію у встановленому форматі, а верифікація – незалежну перевірку акредитованим органом.

Хто підпадає під обов’язковий облік

Згідно з постановою КМУ, обов’язковому моніторингу підлягають установки з річними викидами понад 20 000 тонн CO₂-еквіваленту. Це переважно енергетика, металургія, цементне виробництво та хімічна промисловість. Проте фахівці СЕК Еколоджи рекомендують і меншим підприємствам готуватись заздалегідь – порогові значення поступово знижуватимуться відповідно до євроінтеграційних зобов’язань.

Практичний досвід показує: підприємства, які впровадили систему обліку парникових газів превентивно, економлять від 100 000 до 500 000 гривень на етапі обов’язкового впровадження. Це пов’язано з тим, що налагодження процесів збору даних та калібрування вимірювального обладнання потребує часу, а штрафи за несвоєчасну звітність вже діють.

Оцініть статтю
Додати коментар